ЗАВДЯКИ ТОБІ
Національна кампанія подяки військовим та ветеранам
У 2014 році російський агресор прийшов на українську землю з війною. Тоді в України — без армії, з розореною скарбницею — здавалось, не було шансів. Але були тисячі чоловіків і жінок, які стали на її захист. Більше трьохсот тисяч за чотири з половиною роки війни. Всі вони — чиїсь родичі, друзі, колеги, знайомі. Ми майже щодня бачимо їх на вулицях, у кафе, на роботі, у громадському транспорті.
Чи виникало у вас інколи бажання підійти і по-людськи висловити їм свою вдячність? Чи зупиняли ви себе, вагаючись: «Як підійти до незнайомої людини? Що сказати?». Жест шани — прикладена до серця долоня — дозволяє подолати цей бар’єр. Це простий знак, яким можна висловити вдячність людині, яка захистила нашу країну і наше мирне життя.
Долучайтеся до національної кампанії «Завдяки тобі» — руху вдячності військовим, ветеранам і ветеранкам. Вже сьогодні, зустрівши когось із них на вулиці, у кафе, на роботі чи у транспорті, прикладіть руку до серця на знак вдячності. Це можливість без слів сказати: «Моє життя у мирному місті, свобода і незалежність України — все це можливе завдяки тобі».
"За чотири роки українсько-російської війни ми звикли до присутності військових на вулицях наших міст. Ми бачимо їх коли вони їдуть на схід і коли повертаються на ротацію. Ми не завжди пам’ятаємо про те, що це саме вони завдяки своїй мужності, завдяки своїй відвазі тримають лінії фронту і забезпечують мирне існування наших міст."
"Мені раніше здавалось, ніщо не може змінити ритм життя великих міст. Але війна, розв'язана агресором на Сході України, довела зворотне: військовим доводиться щоденно відстоювати право на мирне життя для українців. На жаль, не завжди є змога подякувати військовим та ветеранам за їх діяльність: щоб сказати слова підтримки, потрібний влучний момент. Разом з тим жест «Завдяки тобі» – це той знак, який необхідний нашому суспільству, і я точно буду його використовувати."
"Захисники України — це не абстракція. Вони захищають особистий світ кожного з нас. Все, заради чого ми живемо, всіх, кого ми любимо. У моєму випадку це моя робота, моя творчість і найдорожче — мої діти. Тож, захиснику і захиснице! Те, що мої доньки зростають, не знаючи що таке війна — це все завдяки тобі."
Команда
Кожен вклав частинку себе та своєї професійної роботи.
Без цих людей нічого б не сталося.