Жест шани

У 2014 році російський агресор прийшов на українську землю з війною. Тоді в України — без армії, з розореною скарбницею — здавалось, не було шансів. Але були тисячі чоловіків і жінок, які стали на її захист. Сотні та сотні тисяч за роки війни. Усі вони — чиїсь родичі, друзі, колеги, знайомі. Ми майже щодня бачимо їх на вулицях, у кафе, на роботі, у громадському транспорті.

Чи виникало бодай раз бажання підійти та щиро висловити їм свою вдячність? Чи зупиняли ви себе, вагаючись: «Як підійти до незнайомої людини? Що сказати?». Жест шани — прикладена до серця долоня — дозволяє подолати цей бар’єр. Це простий знак, яким можна висловити вдячність людині, котра стала на захист країни та нашого мирного життя.

Долучайтеся до національної кампанії «Завдяки тобі» — руху вдячності військовим, ветеранам і ветеранкам. Уже сьогодні, зустрівши когось із них на вулиці, у кафе, на роботі чи у транспорті, прикладіть руку до серця на знак вдячності.

Приєднатися

Фото

Приєднатися

Якщо бажаєте долучитись* до кампанії та поширити її у власних соцмережах, завантажуйте наші логотипи за посиланням.

ЗАВАНТАЖИТИ

*Тільки для особистого користування. Використання з комерційною метою заборонене.

Сергій Жадан

За роки українсько-російської війни ми звикли до присутності військових на вулицях наших міст.

Ми не завжди пам’ятаємо про те, що це саме вони завдяки своїй мужності, завдяки своїй відвазі тримають лінії фронту і забезпечують мирне існування наших міст.

Василь Веселий

Мені раніше здавалось, ніщо не може змінити ритм життя великих міст. Але війна, розв'язана агресором на Сході України, довела зворотне: військовим доводиться щоденно відстоювати право на мирне життя для українців.

На жаль, не завжди є змога подякувати військовим та ветеранам за їх діяльність: щоб сказати слова підтримки, потрібний влучний момент. Разом з тим жест «Завдяки тобі» – це той знак, який необхідний нашому суспільству, і я точно буду його використовувати.

Альберт Цукренко

Захисники України — це не абстракція. Вони захищають особистий світ кожного з нас. Все, заради чого ми живемо, всіх, кого ми любимо.

У моєму випадку це моя робота, моя творчість і найдорожче — мої діти. Тож, захиснику і захиснице! Те, що мої доньки зростають, не знаючи що таке війна — це все завдяки тобі.